Я втратила сенс життя

Вітаю. Однозначно спочатку треба перевіритись у лікарів, зокрема звернутися до психіатра за діагностикою. Ви можете звернутися як платно до приватного лікаря, так і безкоштовно до психіатра в будь-якому державному медичному закладі. Лікар визначить чи можна Вам діагностувати якийсь з видів депресії, бо ті ознаки, що Ви описали наштовхують на такі припущення. Також на всякий випадок можна здати аналізи на вітаміни, рівень феретину, може ще якісь. Направлення на аналізи Вам може дати сімейний лікар згідно Вашого стану, а з цим електронним направленням їх можна буде здати безкоштовно в Synevo або SmartLab. Взагалі Ви величезна молодець, що гуляєте і ходите на тренування! Не зволікайте, будь ласка, із зверненням до лікарів. Потім можна буде подумати і про психотерапію, і про пошук нових сенсів, але це все після діагностики у психіатра. Бережіть себе 🫶

Добрий вечір! Я знаю цей стан не лише з кабінету. Кажу це як людина, яка через нього пройшла: пройти можна. Як саме — обираєте Ви, і почати можна з дуже малого. Те, що Ви описуєте, у логотерапії називають екзистенційною фрустрацією. Це не вирок. Це сигнал, що воля до смислу лишилась без відповіді, і болить вона саме тому, що жива. Подивіться й на те, що в Ваших днях є: робота, тренування, дві години прогулянки. Коли сенсу не видно, а Ви все одно виходите з дому й рухаєтесь, це не мало. Смисл не вигадують, його знаходять у відповіді на конкретну мить. Тому не починайте з великого питання про сенс усього. Протягом тижня просто помічайте, що хоч на хвилину було не байдужим: запах кави, чужа фраза, собака на прогулянці. І розкажіть про це вголос одній живій людині. Тілесний, психічний і духовний рівень працюють разом. Коли зникають апетит, сон та цікавість, сенс бачити важче, тож їжа, сон і підтримка фахівця тут не побут, а фундамент, на якому цей пошук тримається. А що з Вашого дня, хоч на хвилину, здається не порожнім?