Синдром рятівника

Вітаю. Якщо ви вже кілька років чи навіть більше намагаєтеся перестати рятувати всіх навколо, жертвуючи собою, а прогресу мало, тоді є сенс звернутися до психотерапевта, щоб дослідити це в терапії. Скоріш за все коріння такої вашої «рятувальної» поведінки лежить в дитинстві або якомусь травматичному досвіді вже в свідомому віці. Якась глибинна внутрішня потреба сформувалась тоді і ви весь цей час намагаєтесь несвідомо її задовольнити. Ця потреба сформувалась в стосунках з важливими для вас людьми, а тому й зцілитися від «синдрому рятівника» є можливим знов таки саме в стосунках і терапевтичні стосунки в даному варіанті якраз покликані це зробити. Тобто за допомогою психотерапії і стосунків з терапевтом людина досліджує власну особистість, проходить внутрішні трансформації (часто болючі), дізнається про себе щось нове, про щось горює, щось приймає, щось відпускає і після цих внутрішніх трансформацій поступово приходять реальні зміни в житті: в стосунках з іншими людьми, а головне в стосунках з собою 💎