Донька 12 років, не їсть нормально, агресивна, в школу не хоче ходити

Вітаю. Не хочу бити на сполох, але дуже схоже на розлад харчової поведінки. Варіант «нічого не можу зробити» не зовсім те, чого потребує ваша дитина. В першу чергу вам варто сходити з нею на консультацію до кваліфікованого дитячого психіатра. Потім одразу підключити дитячого психотерапевта. Можете мені написати в особисті, я працюю з РХП у підлітків і зможу дати Вам кілька контактів психіатрів

У Вашому повідомленні відчувається багато тривоги, розгубленості та безсилля. Ви бачите, що з донькою щось відбувається, намагаєтеся допомогти, але натомість зустрічаєте агресію та спротив. Те, що Ви описуєте підрахунок калорій, обмеження їжі, значне схуднення, зміни поведінки та небажання ходити до школи, сигнали, які важливо не ігнорувати. Вони можуть мати різні причини, зокрема бути пов’язаними з порушеннями харчової поведінки. Я б рекомендувала якнайшвидше звернутися до педіатра, щоб оцінити фізичний стан доньки, а також до фахівця, який має досвід роботи з харчовими розладами. Щодо агресії. За нею не обов’язково стоїть бажання Вам протистояти. Іноді це спосіб виразити переживання, з якими дитина поки не знає, як впоратися. А недостатнє харчування саме по собі може посилювати дратівливість. Намагайтеся не перетворювати їжу на поле боротьби, не коментувати вагу та зовнішність доньки, але й не залишати ситуацію без уваги. Наприклад: "Я бачу, що розмови про їжу тебе злять. Я не хочу сваритися, але хвилююся за твоє здоров’я. Тому нам важливо звернутися до лікаря"(оберіть свою форму). Окремо варто з’ясувати, що відбувається у школі. Можливо, там є труднощі, про які доньці непросто розповісти. І ще хочу повернутися до Ваших слів "Я безсильна". Коли дитина відштовхує нашу допомогу, справді легко відчути безпорадність. Але Вам не потрібно вже зараз знати всі причини її поведінки, щоб почати допомагати. Зараз важливо не перемогти доньку в протистоянні, а подбати про її здоров’я, зберегти можливість контакту та залучити професійну підтримку. І пам’ятайте, що підтримка потрібна також Вам.

Вітаю вас! Співчуваю вам і вашій донечці. Ми живемо в непростий час: це велика перевтома, недосипання й постійні тривоги. Якщо ви живете в Україні, я вас розумію. Моєї донечці 14 років, і вона також не ходить до школи щодня. Найважливіші - розуміння, любов і співчуття. Підрахунок калорій може бути впливом соціуму, який нав’язав їй таку поведінку, а душ може бути способом побути наодинці та розслабитися. Хочеться вас підтримати. Якщо матимете бажання, звертайтеся - будемо разом розбиратися.

Вітаю вас! Мені шкода, що ви опинилися в такій ситуації. Відчувається ваша виснажлевість, втома й розгубленість. Чується і те, як складно знайти підхід до доньки. Водночас мене насторожує те, що ви описуєте: донька рахує калорії, мало їсть і за два місяці дуже сильно схуднула. Це не варто списувати лише на підліткову кризу. Я б радила якнайшвидше звернутися до педіатра, щоб оцінити її фізичний стан, а також знайти психолога, який працює з підлітками та має досвід роботи з розладами харчової поведінки. Можливо, зараз за її поведінкою стоїть щось, із чим вона сама не може впоратися, але поки не вміє або не готова про це говорити. І за агресією, відмовою ходити до школи та іншими змінами в поведінці можуть бути різні причини. Зараз важливо не лише намагатися вплинути на поведінку доньки, а й зрозуміти, що з нею відбувається, та допомогти вам обом знайти спосіб бути в контакті без постійних конфліктів. Допомога фахівця потрібна тому, що ситуація складніша, ніж здається на перший погляд. З повагою до вас юнгіанська психотерапевтка, дитячий та підлітковий психолог Анжела Карась