Існує стереотип, що психологічні проблеми бувають лише у дорослих, адже дитинство безтурботний час. Але діти стикаються з безліччю викликів: вони розвиваються, соціалізуються, пізнають себе та світ. Іноді ментальні розлади починають виявлятися в дуже ранньому віці, але ніхто не розуміє, що відбувається. Якщо нічого не робити з цим у дитинстві, ситуація може загостритися та серйозно вплинути на розвиток людини. Навіть дорослі часто бояться йти до психолога — їм здається, що це визнання безсилля та серйозних проблем із психікою. З дитячою психотерапією все ще складніше. Але вона показана не тільки у важких ситуаціях. Терапія (для будь-якого віку) допомагає почуватися впевненіше, будувати надійні відносини, розуміти і виражати емоції. Це зовсім не вказує на те, що батьки не справляються. Навпаки, це свідчить про те, що батьки зацікавленні в тому, щоб дитина виросла цілісною особистістю.

Коли звертатися до дитячого психолога?

Іноді важко визначити: проблемна поведінка — вікова норма, чи їй потрібна допомога фахівця та незначна корекція. Ми рекомендуємо звертати увагу на ці ознаки, які можуть вказувати на те, що все ж дитина потребує допомоги фахівця.

• Труднощі з вираженням агресії: він не може її контролювати, вирішує питання за допомогою сили.
• Відмова від спілкування з іншими: дитина замкнена, хоче постійно перебувати на самоті або в суспільстві батьків.
• Апатія: дитину нічого не цікавить, вона не хоче грати, спілкуватися, навчатися.
• Порушення сну та апетиту.
• Різке зниження успішності (у шкільному віці).
• Бажання слідувати ритуалам (в їжі, прогулянках, спілкуванні), неадекватна реакція на будь-яке їх порушення.
• Хвороби, болі та нездужання, для яких лікарі не можуть знайти причини.

Дитячий психолог з'ясує причину проблеми, а потім знайде підхід до її вирішення. Крім того, він допоможе знайти правильний вектор виховання, якщо ви в чомусь маєте сумнів.

Дитяча психотерапія не схожа на дорослу. Якщо доросла людина може рефлексувати, розмовляти про свої почуття та думки — у дитини поки що немає інструментів для такої роботи. Тому найчастіше дитяча терапія або повністю побудована на грі, або містить ігрові елементи - залежно від віку та стану маленького клієнта.

Особливості психологічної допомоги дітям

Ігровий формат – не єдина особливість дитячої психотерапії. Дітям важко справлятися з негативними емоціями — страхом, болем, роздратуванням. Тому психолог повинен поводитися особливо дбайливо і вчити дитину емоційної саморегуляції. Ініціатори психотерапії — батьки. Тому дитину необхідно мотивувати на терапію, і на побудову довірчих відносин у терапії може піти багато часу.

Дітям складно усвідомлювати себе та вербалізувати свої почуття, натомість вони легко ідентифікуються з персонажами казок, мультфльмів, ігор. Через цих персонажів вони можуть багато розповісти про себе. — На терапії дитина отримує досвід відкритих, позитивних та гарних стосунків із дорослим. Нерідко це перший, дуже важливий, подібний досвід у його житті.

Дитяча терапія у сімейному підході

Нерідко дитяча психотерапія містить елементи сімейної. Дитина невіддільна від сім'ї. Майже все, що відбувається з ним — відображення сімейної ситуації (за винятком органічних порушень). Батьки часто приводять дитину до психолога, щоб її «зробили слухняною» або «нормальною». Але цей запит може зовсім не поєднуватись з тим, що дійсно потрібно дитині. Тоді результат дасть лише спільна робота з усією родиною. На сімейній терапії психолог опитує батьків, з'ясовує спосіб життя сім'ї, «правила» та «міфи», які в ній існують. Він з'ясовує, в який момент виникла проблема, чи це було пов'язано з будь-якими змінами в сім'ї, як батьки намагалися вирішити проблему самостійно. Потім робота може проходити паралельно з дитиною та батьками.

Є кілька способів знайти психолога для дитини. Попросити знайомих поділитися контактом, звернутися до шкільного психолога або знайти професійного фахівця на нашому сервісі.